незайманий

незайманий
-а, -е.
1) Який не втратив своєї принадності (про красу, вроду і т. ін.); свіжий.
2) Який не мав статевих зносин; цнотливий.
3) перен. Якому не властиві нечесні наміри і вчинки, чистий у моральному відношенні; правдивий, непорочний. || Пройнятий чистотою, чесністю і т. ін.
4) рідко. Якого не можна похитнути, порушити і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "незайманий" в других словарях:

  • незайманий — I (якого ніхто не брав, не використовував, до якого ніхто не приступав тощо), неторканий, неторкнутий, недоторканий, нерушений; непочатий, нерозпочатий (якого не починали, до якого ще не бралися); цілий (який зберігся, залишився) II ▶ див. глухий …   Словник синонімів української мови

  • незайманий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • невинний — 1) (який не має за собою вини), без(не)винний, невинуватий, безгрішний; правий (перев. у протиставленні зі сл. винуватий , неправий / у складі присудка); чистий (перев. у складі присудка) 2) (про людину, а також зі сл. душа , серце й под. який не …   Словник синонімів української мови

  • заповідний — а, е. 1) Який зберігається у первісному стані; незайманий. || Який перебуває під охороною держави. 2) Те саме, що заповітний 1), 2) …   Український тлумачний словник

  • інтактний — а, е. Такий, що не втягнутий у будь який процес; незайманий; непошкоджений …   Український тлумачний словник

  • незайманість — ності, ж. Абстр. ім. до незайманий …   Український тлумачний словник

  • незаймано — Присл. до незайманий …   Український тлумачний словник

  • непорочний — а, е. 1) Морально чистий, ні в чому не винний; безгрішний. || Власт., притаманний морально чистій людині. 2) Незайманий, невинний. || перен. Який має природний вигляд; ніким не змінений, не порушений …   Український тлумачний словник

  • неспокушений — а, е. 1) Який не має досвіду, знань у чому небудь. 2) перен. Не зваблений, не знаджений ким , чим небудь; незайманий, чистий …   Український тлумачний словник

  • первозданний — а, е. 1) Який існує, створений раніше за все наступне. 2) Який був од самого початку, не змінений; чистий, незайманий. Первозданна тиша …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»